Ракетна та повітряна небезпека

Крилата ракета

Летить в атмосфері за рахунок аеродинамічної підйомної сили, може маневрувати та йти на малих висотах.

Балістична ракета

Після розгону значну частину шляху проходить за балістичною траєкторією. Головна небезпека — дуже короткий час реакції.

Аеробалістична

Запускається з літака, поєднує повітряний старт, дуже високу швидкість і маневрування.

Ударний БпЛА

Повільніший і дешевший за ракети, зате може застосовуватись сотнями та тримати регіони під загрозою годинами.

Хибна ціль

Імітує бойову ціль, ускладнює роботу ППО та витрачає ресурси оборони. Частина апаратів може нести додаткове обладнання або БЧ.

«Гіперзвукова»

Це насамперед характеристика швидкості понад М=5, а не єдиний окремий клас зброї.

Х‑101

Стратегічна крилата ракета повітряного базування.

З 2022 року неодноразово модернізувалася: змінювались електроніка, засоби протидії ППО та конфігурація бойової частини.

9М723 «Іскандер‑М»

Оперативно‑тактична балістична ракета.

Маневрує на траєкторії; для цивільних головне — мінімальний час між оголошенням загрози й можливим ударом.

Х‑47М2 «Кинджал»

Аеробалістична ракета, основний носій — МіГ‑31К/І.

3М14 «Калібр»

Низький профіль польоту та можливість складних маршрутів роблять її важкою ціллю для ППО.

9М728 / 9М729 «Іскандер‑К»

Назва комплексу одна, але тип траєкторії інший: це наземні крилаті ракети, які летять у щільних шарах атмосфери.

KN‑23 / KN‑24

*Відкриті оцінки різняться за модифікаціями. РФ застосовує ці ракети проти України з 2024 року.

3М22 «Циркон»

*Реальні бойові характеристики частково засекречені.

«Орєшнік»

Може використовувати роздільні бойові блоки. Для цивільного практична ознака — надзвичайно коротке попередження.

Х‑22 / Х‑32

П‑800 «Онікс»

Протикорабельна ракета, яку РФ застосовує і проти наземних цілей, особливо на півдні України.

Х‑59 / Х‑69

Дозвукові авіаційні ракети «повітря‑земля». Х‑69 — новіша малопомітна система; у зведеннях їх часто вказують разом.

С‑300 / С‑400 по наземних цілях

Ракети ППО не створювалися як основний засіб удару по містах. При застосуванні по землі неточність і важка БЧ створюють додатковий ризик для цивільної забудови.

Shahed-131 / «Герань-1»

Менший представник сімейства Shahed. Баражуючий ударний БпЛА типу «літаюче крило», ідентифікований ГУР як «Герань-1» (Shahed-131). За конструкцією та принципом застосування близький до Shahed-136, але має менші габарити та бойове навантаження.

Shahed-136 / «Герань-2»

Масово застосовуваний далекобійний ударний БпЛА типу «літаюче крило». РФ локалізувала та масштабувала його виробництво, постійно змінюючи електроніку, навігацію, антени, засоби протидії РЕБ та бойові частини.

У ході війни з'явилася велика кількість модифікацій «Герані-2», тому характеристики конкретних серій можуть суттєво відрізнятися.

«Герань-3»

Реактивний представник сімейства «Герань». На відміну від поршневої «Герані-2», оснащений турбореактивним двигуном. Вища швидкість суттєво скорочує час між виявленням апарата та його наближенням до району цілі.

ГУР також ідентифікувало у конструкції паливну систему, цифрові сервоприводи, трекер та електронні блоки керування.

«Герань-4»

Реактивний ударний БпЛА російського виробництва. Значно швидший і важчий за класичну «Герань-2». Може оснащуватися різними типами бойових частин.

ГУР вказує серед варіантів оснащення термобаричну ТББЧ-50 та запалювальну ЗББЧ-50 з осколково-фугасною ОФБЧ-2.

«Герань-5»

Великий реактивний ударний БпЛА нового покоління. На відміну від дельтоподібної «Герані-2», має звичайнішу літакову аеродинамічну схему та значно більші швидкість і масу.

Оснащена турбореактивним двигуном TELEFLY TF-TJ2000A, інерціальною навігацією та завадозахищеною супутниковою системою «Комета-М12».

S8000 «Бандероль»

Новий російський далекобійний засіб ураження. Попри зовнішню подібність концепції до великих реактивних БпЛА, ГУР класифікує S8000 «Бандероль» саме як крилату ракету.

Використовує турбореактивний двигун та завадозахищену CRP-антену «Комета-М8». Як носій ГУР вказує БпЛА «Оріон», перспективно — гелікоптер Ми-28Н.

«Дань-М»

Реактивний безпілотний літальний апарат, створений на базі радянської лінійки повітряних мішеней «Дань». Первинне призначення таких систем — імітація повітряних цілей під час підготовки та випробувань засобів ППО.

Під час повітряної тривоги невідомий реактивний БпЛА слід розглядати як потенційно небезпечний незалежно від його початкового призначення.

«Дань-Т»

Безпілотний реактивний апарат сімейства «Дань», розроблений насамперед як повітряна мішень. Призначений для відтворення характеристик повітряної цілі під час навчань та роботи комплексів протиповітряної оборони.

«Дань-Т» не варто автоматично описувати як аналог Shahed: це інша за походженням і конструкцією система, створена як реактивна повітряна мішень.

«Молния»

Російський ударний БпЛА літакового типу. Запускається зі спеціальної катапульти та керується оператором за принципом FPV-дрона. Особливо небезпечний для населених пунктів, розташованих поблизу лінії фронту.

ГУР окремо зазначає застосування «Молний» не лише проти військових цілей, а й проти цивільного населення у містах і районах поблизу лінії фронту.

«Гербера» та «Пародія»

Дешевші апарати, що можуть працювати як хибні цілі. Їхня роль — ускладнювати розпізнавання та насичувати повітряний простір. Не слід вважати їх автоматично «нешкідливими».

Інші далекобійні БпЛА

Росія випробовує та застосовує різні дешевші ударні платформи. Їхні характеристики й роль можуть швидко змінюватися, тому в офіційних попередженнях важливіше саме поняття «ударний БпЛА».

ФАБ + УМПК

До звичайної авіабомби додаються крила та модуль корекції. Типові основи — ФАБ‑250, ФАБ‑500, ФАБ‑1500. Для прифронтових міст це одна з найруйнівніших загроз.

УМПБ Д‑30СН

Уніфікований плануючий боєприпас, концептуально ближчий до компактної плануючої бомби/ракети. Конфігурації та дальність можуть відрізнятися.

«Град», «Ураган», «Смерч», «Торнадо‑С»

Особливо небезпечні для прикордонних і прифронтових громад. Сучасні керовані боєприпаси «Торнадо‑С» мають значно більшу дальність, ніж старі системи.

Вражаючі елементи

Під час вибуху бойової частини небезпеку становить не лише вибухова хвиля, а й уламки корпусу та готові вражаючі елементи. Вони можуть розлітатися на значну відстань, пробивати вікна, легкі конструкції та спричиняти тяжкі поранення.

Рештки ракет і БпЛА

Після падіння ракети або безпілотника на землі можуть залишатися частини корпусу, двигуна, паливної системи, електроніки, акумулятори, уламки бойової частини та інші небезпечні компоненти.

Залишки після роботи ППО

Знищення повітряної цілі не означає миттєвого зникнення небезпеки. Уламки збитої цілі та засобів її перехоплення можуть падати на землю, пошкоджувати будівлі, автомобілі та травмувати людей.

Касетні та множинні скиди з БпЛА

Деякі БпЛА можуть скидати декілька вибухонебезпечних елементів або застосовувати боєприпаси, що розсіюють суббоєприпаси над певною територією. Частина таких елементів після падіння може не спрацювати та залишатися небезпечною на землі.

FPV-дрони та їхні залишки

FPV-дрон може нести вибуховий заряд і атакувати безпосередньо вибрану оператором ціль. Після падіння або аварії дрон не можна вважати знешкодженим: вибуховий пристрій може залишатися небезпечним.